«Про СНІД треба знати заради життя…»

   Всесвітній день боротьби зі СНІДом, а віднедавна День порозуміння з ВІЛ-позитивними людьми щороку відзначається 1 грудня та покликаний підвищити поінформованість щодо ВІЛ/СНІДу, привернути увагу суспільства до проблем ВІЛ-інфікованих, замислитись над тим, як запобігти поширенню хвороби та згадати про важливість вчасної діагностики на ВІЛ-СНІД. Такі питання обговорювались з учнями 11класу в ході бесіди-поради «Про СНІД треба знати заради життя…».

 

 

   Про епідемічну ситуацію з ВІЛ-інфекції в Україні розповіла одинадцятикласникам медична сестра фельдшерсько-акушерського пункту Тетяна Ковальчук.

   Присутні переглянули відео «Правда про СНІД», ознайомились з викладкою літератури «Про ВІЛ/СНІД: ще раз і відверто», отримали буклети «Знайте правду про ВІЛ-інфекцію і СНІД!».

 

 

 

  

   В знак порозуміння з ВІЛ-позитивними людьми учасники бесіди підняли червону стрічку, яка є символом боротьби зі СНІДом.

 

«Голодомор 1932-1933 рр. Жнива скорботи й ужинок історії»

   В знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших співвітчизників в сільській бібліотеці проведено вечір пам’яті  "Голодомор 1932-1933 рр. Жнива скорботи й ужинок історії".

   Захід розпочався із загальнонаціональної хвилини мовчання.
   Присутні долучились до всеукраїнської акції «Запали свічку» та переглянули документальний фільм про  одну з найтрагічніших подій за всю історію нашої країни Голодомор 1932-1933 років.

 

 

«Бібліотек@: знай, мрій, твори!»

 

   З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек в бібліотеці проводилась акція з  популяризації книги. Ознайомлення з новинками літератури відбувалось під девізом

 

 

  Кожен читач обрав собі цікаву книгу.

 



Приємного читання!

 «Моє рідне село, мій куточок Волині

крізь життя я до тебе любов пронесу»

   З нагоди 115-річчя від першої писемної згадки про село Воєгоща у давньому акті архіву князів Сангушків, що датується 11 серпня 1502 року, в бібліотеці розгорнуто книжково-ілюстративну виставку «Моє рідне село, мій куточок Волині крізь життя я до тебе любов пронесу». На виставці було представлено літературу з історії Волині, Камінь-Каширського району та краєзнавчі матеріали про село Воєгоща та його жителів.

«Пізнавальна сторіночка»



   Розпочалися довгоочікувані літні канікули з веселими іграми, забавами, пригодами та книжковими дивами. Дітвора покинула  шкільні класи та з головою поринула у цікаве дозвілля.



   Погожого сонячного дня у бібліотеці стартувала літня акція - літературна лавочка «Пізнавальна сторіночка». Постійних відвідувачів бібліотеки радо зустріли на подвір’ї. На літературній лавочці кожен обрав для себе щось цікаве і пізнавальне та поділився з друзями прочитаним.

 

 

 

 

 

 Ми отримали позитивні враження та радісні емоції!

 

 

 

 

Читати на літературній лавочці – класно!

«Село  моє, для мене ти єдине,

моя  краплина України!»

21 травня відбулося святкування Дня села Воєгоща.

   Жителі села знають свою історію і під час святкування лише пригадали її.

    Перша писемна згадка про село датується 1502 роком у давньому акті архіву князів Сангушків. У документі зазначено, що 11 серпня 1502 року у Камінь-Каширському, в результаті поділу, княгині Ганні та її сину князю Андрієві дісталося, крім половини Каменя, село Видерта, а до того і млин Воєгощанський.

   На урочистостях з нагоди 515-ї річниці села Воєгоща побували депутат Верховної Ради України Ірина Констанкевич, депутат Волинської обласної ради Анатолій Філюк, начальник відділу культури  Камінь-Каширської районної адміністрації Євгенія Сидорчук.

   Знайомство із селом для гостей розпочалося з відвідин Свято-Миколаївського храму.

  

    На шкільному спортивному майданчику виступив творчий колектив «Булава» ЗОШ І-ІІІ ст. с. Воєгоща.

   Урочистості продовжилися в сільському будинку культури. Тут була представлена виставка робіт місцевих умільців «З ремеслом дружимо – в житті не тужимо!».

 

    Аматори художньої самодіяльності підготували концертну програму, під час якої лунали вокальні композиції, діти тішили своєю безпосередністю.

   Присутні вшанували земляків та всіх загиблих українських патріотів, які відстоювали майбутнє України, хвилиною мовчання, учні школи поклали квіти до обеліска Слави.

   За традицією на святі привітали з одруженням молоду пару, яка побралася якраз напередодні цього свята, Олену та Івана Кузьмичів, маму наймолодшої жительки Аріни Банько, керівника колгоспного господарства Якова Гапонюка.

   

   Ірина Констанкевич вручила подарунки та подякувала сільському голові Наталії Ковальчук за запрошення на свято села та нагоду ознайомитись з наболілими проблемами громади, щоб при можливості допомогти у їх вирішенні.

   Свято вдалося організувати завдяки спільним зусиллям керівництва сільської ради, працівників місцевих установ та жителів села.

   Довго ще після урочистого відзначення не розходились воєгощанці, ділились враженнями, розважалася дітвора, лунала селом музика.

«На  гостинах у Казки»

   Жила-була Казка. Весняного сонячного дня  запросила Казка на гостини першокласників. Привітно зустріла гостей та запропонувала помандрувати казковим лабіринтом. Щоб у ньому не заблукати, дітям потрібно було відповісти на запитання за змістом українських народних казок.

   
   Успішно вибравшись із лабіринта, першокласники зустріли симпатичну дівчинку в червоній шапочці, яка несла у кошику казкові предмети та Котигорошка з булавою.

-        Спробуйте відгадати, з яких казок ці предмети! -  попросила дівчинка.

   А Котигорошко, піднявши булаву, повелів:

-         Відгадайте казкові загадки!

      Діти витримали і ці випробування.

  А ж тут прибігла стурбована Лисичка і звернулась до першокласників:

-         Я — Лисичка, я — сестричка.
Хитрувати маю звичку.
Загубила свою казку.
Підкажіть мені, будь ласка.

   Чимало довелось дітям пригадати казок, у яких героїнею є Лисичка, перш ніж вона обрала казку, яка їй до вподоби.

   Усміхнулась задоволена Лисичка і промовила:
- Всі казки, звичайно, гарні,
Я ж піду до... журавля!
Нагодую його смачно,
Стану товаришувать,
Хитрі звички я забуду,
Звірів буду шанувати.
Дякую вам, діти,
За велику допомогу!

   

   «Молодці, першокласники! Ви добре впоралися з усіма завданнями, які підготували для вас мої  помічники! - прозвучав голос Казки. - За це вам подарунок – подорож у казку на новий лад!».

Зручно вмощуйтесь, будь ласка,

Починаймо нашу казку!

Перетворенням магічним

Ми історію трагічну

Зробим казкою новою

Із закінченням чудовим.

Починаєм, як завжди,

Ми зі слів: Жили-були

Добра дівчинка маленька

І її бабуся й ненька.

Бабуся шапочку червону

Дівчинці подарувала

І з тих пір усі сусіди

Так її і називали…

   І поринули першокласники у казку «Червона Шапочка» на новий лад, в якій і герої доброзичливі, і вчинки їх добрі,  а закінчення веселе.

  

  

   
      Ось і казочці кінець, а хто слухав молодець!

   Але ж багато  казок закінчуються бенкетом. А який бенкет без смачних пиріжків. Першокласники із задоволенням ласували пиріжками, якими їх гостинно пригощали казкові герої.

   Тепер, згадуючи день казки у бібліотеці, вони з повним правом зможуть сказати, як у казці: „І я там був, і пиріжок я їв і хоч по бороді не текло, але є що згадати”.

   Кращі читачі та учасники заходу були відзначені за читацьку активність.