Борис Дмитрович Грінченко (1863-1910) жив і працював у XIX столітті, але його діяльність і творча спадщина як ніколи актуальні сьогодні. Його ім’я вимовлялося багатьма поколіннями людей і вимовляється нині з щирою повагою і глибокою шаною.  

      


 Літературна вітальня «Борис Грінченко. Живописець слова», приурочена 150-й річниці від дня народження видатного українського письменника, вченого, критика, мовознавця, освітнього і громадського діяча  зібрала в сільській книгозбірні учнів 7-А класу  (вчитель української мови і літератури Г.Я. Шпак). 

       Борис  Грінченко «Настина читанка»

“Ти знаєш, доню, як багато є у світі доріг. Але коли вже обрала одну, і то обрала серцем, то мусиш йти по ній, не звертаючи. Не оглядаючись, хоч би вітер дмухав тобі у спину і пил замітав сліди... Бо що ж є ціннішого в людині, як не відданість, сила волі і духу...”

Так писав до своєї маленької доньки Борис Грінченко тисяча вісімсот вісімдесят восьмого року. Батько завжди говорив із нею, як із дорослою...

Семикласники  переглянули відео «Настина читанка», ознайомились з книжково-ілюстративною викладкою, де були представлені твори Бориса Грінченка та матеріали про життєвий і творчий шлях  письменника, ознайомились з сайтом створеним до 150-річчя Бориса Грінченка. (http://grinchenko.kubg.edu.ua/)