У дзеркалі мелодійного слова Бориса Олійника.

   22 жовтня – 90-річчя від дня народження Бориса Олійника.

   Творча спадщина Бориса Олійника налічує понад 40 книг, а ще вірші, статті, есеї, які перекладалися чеською, словацькою, польською, сербською, італійською та іншими мовами. Голос його поезій звучав поряд із голосами видатних шістдесятників – Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Василя Симоненка, Миколи Вінграновського, Віталія Коротича та багатьох інших співців красного письменства.

   У творчому доробку поета залишилося понад півсотні пісень у співавторстві з найвідомішими композиторами країни. Залишена нам у спадок пісенна класика – це зразок справжнього українського мелодійного слова.

   Вірш Бориса Олійника "Пісня про матір" покладений на музику, оспівується і досі. 

Пісня про матір

Посіяла людям
літа свої, літечка житом,
Прибрала планету,
послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко —
і тихо пішла за межу.

— Куди ж це ви, мамо?! —
сполохано кинулись діти,
— Куди ви, бабусю? —
онуки біжать до воріт.
— Та я недалечко...
де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти...
А ви вже без мене ростіть.

— Та як же без вас ми?..
Та що ви намислили, мамо?
— А хто нас, бабусю,
у сон поведе по казках?

— А я вам лишаю
всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
і золото на колосках.

— Не треба нам райдуг,
не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим
усю вашу вічну роботу.-
Лишайтесь, матусю.

Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,
красива і сива, як доля,
Змахнула рукою —
злетіли увись рушники.
"Лишайтесь щасливі",-
і стала замисленим полем
На цілу планету,
на всі покоління й віки.

                    Борис Олійник