У
дзеркалі мелодійного слова Бориса Олійника.
22
жовтня – 90-річчя від дня народження Бориса Олійника.
Творча спадщина Бориса Олійника налічує
понад 40 книг, а ще вірші, статті, есеї, які перекладалися чеською, словацькою,
польською, сербською, італійською та іншими мовами. Голос його поезій звучав
поряд із голосами видатних шістдесятників – Ліни Костенко, Дмитра Павличка,
Василя Симоненка, Миколи Вінграновського, Віталія Коротича та багатьох інших
співців красного письменства.
У творчому доробку поета залишилося понад
півсотні пісень у співавторстві з найвідомішими композиторами країни. Залишена
нам у спадок пісенна класика – це зразок справжнього українського мелодійного
слова.
Вірш Бориса Олійника "Пісня про
матір" покладений на музику, оспівується і досі.
Пісня
про матір
Посіяла
людям
літа свої, літечка житом,
Прибрала планету,
послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко —
і тихо пішла за межу.
—
Куди ж це ви, мамо?! —
сполохано кинулись діти,
— Куди ви, бабусю? —
онуки біжать до воріт.
— Та я недалечко...
де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти...
А ви вже без мене ростіть.
—
Та як же без вас ми?..
Та що ви намислили, мамо?
— А хто нас, бабусю,
у сон поведе по казках?
—
А я вам лишаю
всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
і золото на колосках.
—
Не треба нам райдуг,
не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим
усю вашу вічну роботу.-
Лишайтесь, матусю.
Навіки
лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,
красива і сива, як доля,
Змахнула рукою —
злетіли увись рушники.
"Лишайтесь щасливі",-
і стала замисленим полем
На цілу планету,
на всі покоління й віки.
Борис Олійник